Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берестянка, -ки, ж. 1) Коробка изъ березовой коры. 2) Грибъ, растущій на берестовыхъ пенькахъ. Галушки з берестянками. Канев. у.
Витінка, -ки, ж. = ви́тівка. Там без витінків не обійдеться. Зміевск. у.
Кошикарь, -ря́, м. Корзинщикъ. Желех.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Мет. 179. Нема в світі, як своя країна! Рудч. Чп. 248. рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку. Грин. III. 410.
Понакидати, -да́ю, -єш, гл. Набросать (во множествѣ). Понакидали діти в хаті. Харьк. Ік Різдву сніги понакидають. Грин. III. 373.
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Св. Л. 139. Горе вам, проводирі сліпі! Єв. Мт. XXIII. 16.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Ушийок, -йка, м. 1) Кожа на затылкѣ. Желех. 2) Перешеекъ, вообще узкая часть чего либо, соединяющая двѣ большія части. Вх. Зн. 74.