Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зами́зкати, -каю, -єш, гл. Объ одеждѣ: заносить, затаскать, истрепать. Тобі хоч яку гарну одежу дай, то зараз замизкаєш. Черниг. у.
Запо́їни, -їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. Глуховск. у. МУЕ. III. 76.дівоцькі = дівичвечір. Чуб. IV. 214.
Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Стор. МПр. 76. Її краса засліпила йому очі. Левиц. КС. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Мкр. Г. 38. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. К. Бай. 29. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Костом. (О. 1861. І. 94). Покиньте... засліплених латиною панів. К. ПС. 134.
Засцика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. засця́тися, -цю́ся, -ци́шся, гл. Замачиваться, замочиться (уриной).
Зелене́сенько нар. Ум. отъ зелено.
Зрубити, -блю́, -биш, гл. Сдѣлать срубъ. Зрубив хату. Н. Вол. у.
Липне́вий, -а, -е. Іюльскій. Желех.
Онуча, -чі, ж. 1) Онуча, портянка. Чуб. VII. 419. Хвалилися гайдамаки під Умань ідучи: будем драти, панове молодці, з китайки онучі. Н. п. 2) Хлопокъ снѣгу. Сніг летить онучами. Вх. Лем. 444. Ум. онучка, онучечка. Ми тут вам не надокучимо: онучечки пересушимо. Грин. III. 430.
Придомок, -мка, м. Флигель? Як я в цьому дворі був, так тоді ще цього дому не було, а тільки оті придомки стояли. Кіев. г.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.