Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались?
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук.
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
Туди нар. Туда. І сюди гаряче, і туди боляче. а я й не туди то! А мнѣ и невдомекъ.
Цурпелити, -лю, -лиш, гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш!
Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити.
