Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

панщина

Панщина, -ни, ж. 1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш. Рудч. Ск. І. 167. 2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини. Рудч. Ск. І. 62. 3) Съ удар. на Посл. слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Сим. 149. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю. О. 1862. V. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 94.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАНЩИНА"
Вапнярка, -ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Віва́т = Вива́т.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Загальмува́ти, -кую, -єш, гл. Затормозить. З гори їхавши, треба загальмувати воза.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Лисови́н, -на, м. Самецъ лисицы. Мнж. 185. Ум. лисови́нчик.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Обгонити, -ню, -ниш, гл. = обганяти.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами. ЗОЮР. I. 134. 2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує. Сим. 210.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАНЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.