Буденний, -а, -е. Будничный. У буденний день п'єш, гуляєш. Шапка одна буденна, друга празник ова.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох.
Насмолювати, -люю, -єш, сов. в. насмолити, -лю́, -лиш, гл. Насмаливать, насмолить, осмаливать, осмолить. Насмолив коси шевською смолою.
Одві́р 1, -во́ру, м. = Одві́рок.
Поскладатися, -даємося, -єтеся, гл.
1) Сложиться (во множествѣ).
2) Уложиться (о многихъ).
Прохворіти, -рію, -єш, гл. Проболѣть.
Тройчатий, -а, -е. Тройственный, сплетенный втрое. Гарапник тройчатий сплети з піску як з ременю.
Убиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився.
2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився.
3) — у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Їм добре каятись, у гроші вбившись. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. — в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. — у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився.
4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. Чорнявая коханая по милому вбивається.
Цегельня, -ні, ж. Кирпичный заводъ. Пішов туди, на той дим — аж то цегельня.