Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

букарт

Букарт, -та, м. = байстрюк. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКАРТ"
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Дово́дливість, -вости, ж. Доказательность, убѣдительность. Черном.
Ирщіння, -ня, с. = иршини. Желех.
Носитися, -шуся, -сишся, гл. Носиться. Носиться, як дурень з ступою. Ном. № 2592.
Патріотичний, -а, -е. Патріотическій. К. Кр. 29.
Підмастерок, -рка, м. Подмастерье. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Плюгавство, -ва, с. 1) Гадость, мерзость, нечистота. 2) соб. отъ плюгавець. І жидів, того плюгавства, мов на ярмарку в Ромні. Котл. Од. 490.
Раба, -би, ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі. Ном. № 12688.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Устрічний, -а, -е. Встрѣчный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.