Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Да́коди нар. Иногда. Вх. Уг. 235.
Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Мішка́нець и пр. = мешканець и пр.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Снувати, -ную́, -єш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.