Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу).
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Де́ржава, -ви, ж. 1) Прочность, крѣпость. Нащо продовбав таку велику дірку? Мало де́ржави буде, т. е. вслѣдствіе большихъ размѣровъ дыры, окружающее ее дерево будетъ слишкомъ тонко и потому не прочно, не будетъ держать. То-же говорится о планкѣ, напр., если ее слишкомъ вытесать въ какомъ-либо мѣстѣ: тогда тамъ «буде мало де́ржави». 2) Помѣстье; владѣнія. Батько вмер, так він і зостався хазяїном на всій де́ржаві. 3) Чаще съ удареніемъ на второмъ слогѣ. Государство. 4) Власть. Хлоп у нас розуміє панську волю і силу не так, як тут, на сьому безлюдді. То була де́ржава, справді держава. За твоєї де́ржави як буде — побачимо.
Забендюгува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О возѣ съ снопами, сѣномъ: придавить сверху положенной жердью (рублё́м). Понакладали вози (снопами), забендюгували, ушнурували.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Вона мене як схопить за шию обіруч.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L.
Під'ядлівчак, -ка, м. пт. Sitta euroраеа, поползень.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое.
