Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубчиско

Парубчиско, -ка, м. Плоховатый парень. Сякий-такий парубчиско, та й той до багачки. Грин. III. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИСКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБЧИСКО"
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Бідолайчик, -ка, м. Бѣдняжка. Встрѣчено въ пѣснѣ какъ эпитетъ зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Госпо́дній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.
Дрючо́к, -чка́, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть — з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. дрюч́ок вагов́ий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.
Зателе́панка, -ки, ж. Неряха. Желех.
Поперемішувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и а) перемісити, б) перемішати, но во множествѣ.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Розмітати, -та́ю, -єш, сов. в. розмести, -мету, -теш, гл. Размотать, размести. Лапами розгрібає, хвостом розмітає. Чуб. І. 136. Лопатами раскидаєм, а метлами розметем. КС. 1883. VII. 587.
Стрюк, -ка, м. = струк. Камен. у. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Щедровий, -а, -е. Относящійся къ щедрому вечору. Пшеничні хліби — то господару: щедрове пиво — то господинці, а солодок медок — Богу на славу. Чуб. III. 336.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБЧИСКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.