Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Ле́ґа, -ґи, об. = лежень. Свекор не давав невістці їсти, що леґа була.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що.
Нагрі́ти, -ся. Cм. нагрівати, -ся.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали.
2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Ребра києм окладати.
Полюбувати, -бу́ю, -єш, гл. = уподобати. Пані полюбувала мої сани та й купила.
2) Полюбоваться на. Він полюбував на неї. Дитя моє коханеє! погуляв би в світі, полюбував красу і пишність світову.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття.
