Волод, -ду, м. Влажность.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Досини́ти, -ся. Cм. досинювати, -ся.
Достругу́ватися, -гуюся, -єшся, сов. в. доструга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Достругиваться, достругаться.
Закри́ти, -ся. Cм. закривати, -ся.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає.
Пискля, -ля́ти, с.
1) Птенецъ. Пугачеве пискля у лузі голосить.
2) Маленькій ребенокъ. Ото таке пискля і виносити його на двір: йому мабуть і Місяця нема підколи найшлося.
3) мн. Писклята. Родъ болѣзни: трещины на ногахъ. Ум. писклятко.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися.
Розвередуватися, -дуюся, -єшся, гл. Раскапризничаться. Розвередувались (люде).
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась.
