Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пендюр

Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНДЮР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕНДЮР"
Баймуд, -да, м. Дуракъ, остолопъ, болванъ. Желех.
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Вибійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Височина, -ни и височиня, -ні, ж. Высота. Желех. Як небесна височина, так морська глибина. Н. п.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Повіхтериця, -ці, ж. Вихрь, буря. Вх. Уг. 260.
Поледачитися, -чуся, -чишся, гл. Полѣниться. Поледачився сам піти та послав дурного хлопця. Новомоск. у. (Залюб.).
Послабувати, -бу́ю, -єш, гл. Поболѣть.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять. К. Іов. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕНДЮР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.