Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Зноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Износиться. Зносилася свити. І краса була — не знать коли зносилася.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть.
Покрасити, -шу́, си́ш, гл. Украсить; скрасить. Одна молода чорнобрива і всіх покрасила.
Постояти, -стою, -їш, гл.
1) Постоять. Чи бачила жениха мого? Ой як же я не бачила, що ще з ним і постояла.
Розсупонитися, -нюся, -нишся, гл. Развязать поясъ, разстегнуть юбку.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти.
2) Согнать.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе.
Чир, -ру, м.
1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки.
2) Трупъ.
