Безух, -ха, м.
1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей.
2) Собака, у которой обрѣзаны уши.
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає.
Закони́ти, -ся. Cм. законя́ти, -ся.
Звабли́вий, -а, -е. Обольстительный, прелестный.
Кубаття, -тя, с. соб. Комья.
Питльований, -а, -е. Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Давай йому... коржів з питльованого борошна.
Провчати, -чаю, -єш, сов. в. провчити, -вчу, -вчиш, гл. Проучать, проучить. У нас не попадайся, зараз провчимо. Ось потривай, жінко, — я його провчу. Cм. проучити.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. Се засуджена попівська від них роківщина.
Спочинок, -нку, гл. = спочив. Будуть кримці та нагайці, безбожні бусурмени, тебе, пішого-піхотинця, на спочинках минати.
Стенатися, -на́юся, -єшся, сов. в. стену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Встряхиваться, встряхнуться, рвануться. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. Стенулась од його бігти. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть. Стенулися кватирочки, як сіли світилочки; не так ще стенуться, як пива напються. Молода йде із дружками і не стенеться! Іде, як пава пливе. Ой лугами йду, — луги розвиваються, берегами йду, — береги стенаються. О водѣ: стенутися — всколыхнуться. Іно ввійшов у воду цавком, море стенулося і затопилося всьо.
