Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висіканка, -ки, ж. Порка. Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, висіканку дали. Ном. № 12529.
Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Горну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Ном. № 8729. Хто стояв, — у куточок горнувсь. МВ. ІІ. 122. Народ ввесь горнувся до його. Єв. Л. ХІХ. 48.
Дрюка́рня, дрюко́ваний, дрюкува́ння, дрюкува́ти = друкарня, друкований, друкування, друкувати.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. Ком. І. 29. Грин. І. 212. 2) = дурилюд 2. Вх. Пч. II. 12.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Туркало, -ла, с. 1) = туркавка. 2) Твердящій постоянно объ одномъ и томъ же. Шейк.
Увіччу нар. Предъ глазами. Ввіччу вона та й вона. Мир. ХРВ. 10.
Утрястися, -суся, -сешся, гл. Убраться, убѣжать. Вони як чкурнули, — утряслись! А він подививсь тільки вслід, та й з тим і вернувсь. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.