Бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села.
Потовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ поту.
2) Заработанный тяжелымъ трудомъ. Ні, доню, ні, серце! за кріпака не підеш... нашому роду так не пригоже свої потові скарби у панські дворища передавати.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл.
1) Стираться, стереться.
2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати.
3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися.