Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Багатирька, -ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Байстря, -ряти, с. Внѣбрачное дитя. Салдатка йде, байстря несе. Кв. З байстрям шкандибає. Шевч.
Відгромлювати, -люю, -єш, сов. в. відгромитии, -млю, -мш, гл. Отбивать, отбить силой, отражать, отразить. Він (рештант) і пакет одгромив у мене: мене схопив за груди та зіпхнув з воза, а сам з возом і з пакетом хода. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Дохо́жувати, -жую, -єш, гл. = дохожати.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Підказування, -ня, с. Подсказываніе.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. Грин. II. 230. А що се ти вкоїв, псявіро? Г. Барв. 190. Вкоїти халепи. К. ЦН. 284.
Ціця, -ці, ж. = ци́ця. О. 1861. VIII. 8.