Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.
Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл. 1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Колотниця, -ці, ж. Сварливая женщина, заводящая ссоры.
Панотченько, -ка, м. Ум. отъ панотець.
Пораяти, -ра́ю, -єш, гл. Посовѣтовать.
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Топчитися, -чуся, -чешся, гл. Топтаться, суетиться. Роздігся і давай бродити по потічку, шукати загуб лі: топчився, топчився — не найде. Драг. 191.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.