Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перелітка

Перелітка, -ки, ж. Корова, которая телится черезъ годъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛІТКА"
Деря́бонька, -ки, ж. Ум. отъ деряба.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Замазу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.
Повкидати, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Урбарія, -рії, ж. Денежная повинность, платимая помѣщику. Урбарія великая та й панщини три дні. Гол. II. 304. Ми урбарію подаймо, оплату худобну, грунт і хату оплатім та сидім при дому. Гол. ІІІ. 41.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕЛІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.