Бендюга, -ги, ж. 1) бендюга = ломака = дрюк. Як схопилась буря, так я бендюгу виламав та давай скоріше хату вкривати. 2) Бревно, посредствомъ котораго вѣтряная мельница поворачивается. 3) Каждая изъ жердей, которыя кладуть на возъ для укладки на нихъ сноповъ: двѣ вдоль, а двѣ поперегъ. 4) мн. бендюги. Родъ простой повозки, ломовые роспуски.
Вершильні вила Вилы, которыми подаютъ сѣно при вершеніи стога.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали.
Заса́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заса́литися, -люся, -лишся, гл. Засаливаться, засалиться, вымазываться, вымазаться саломъ. Ой їж, кумо, горобця, не засалюйся!
Крижина, -ни, ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Ум. крижинка.
Люба́с, -са, м. Любовникъ. Ум. любасо́к.
Припильнувати, -ну́ю, -єш, гл.
1) Присмотрѣть.
2) Постараться (въ работѣ), поусердствовать. Нумо, діти, нумо, нулю припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Тростина, -ни, ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гіля, гуси, в тростину. Ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка.
Трумло, -ла, с. = труна. Коли б же я знала, коли буду емірати, — сказала б я собі трумло збудувати.