Берізка, -ки, ж.
1) Ум. отъ береза.
2) Раст. а) Вьюнокъ, Convolvulus arvensis L. б) Cuscuta epilinum.
Заторо́плений, -а, -е. Сбитый съ толку. Жидівка затороплену дівчину ще й на инший путь наведе.
Курній, -ней, м. Веревка.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Льнува́ння, -ня, с. Собираніе попадьей съ прихожанъ льна и пр. даяній.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
Хазяйнувати, -ную, -єш, гл. = хазяїнувати. Чомусь мої воли не пасуться, да не хочуть води пити; лучче було б хазяйнувати, ніж по дорогах ходити.
