Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Льон, -ну, м.
1) Ленъ, Linum usilatissimum. L.
2) дикий льон. Раст. Linum perenne.
3) жовтий —. Раст. Linum flavum.
4) зайців —. Раст. Linaria vulgaris. Ум. льонок, льоночок, льони́ченько. Кидай, Петре, жито жать, йди до мене льонку брать. Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким, ой там брала дівка льоночок дрібненький. Уродився льониченько, унадився козаченько да витоптав льон.
Паннуня, -ні, ж. Ум. отъ панна.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха.
Прикукати, -каю, -єш, гл. О кукушкѣ: призвать кукованьемъ.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
Шнурковий, -а, -е. Изъ шнурка или въ видѣ шнурка сдѣланный. Шнуркові кісники.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица.
