Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гурготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотіти. Гурготить, стукотить, штирі коні біжить. (Колесо). Чуб. І. 310.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Зяяти, зя́ю, -єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Католик, -ка, м. = католик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Підпрясти Cм. підпрядати.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Поминати I, -наю, -єш, сов. в. пом'янути, -ну, -неш, гл. 1) Поминать, помянуть, упомянуть, назвать по имени. Хто мене пом'янув, щоб той не минув. Ном. 2) Поминать, помянуть (усопшаго). Чуб. V. 370. Хреста ніхто не поставить і не пом'яне. Шевч.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Роскисати, -са́ю, -єш, сов. в. роскиснути и роскисти, -сну, -неш, гл. Раскисать, раскиснуть.