Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Вічність, -ности, ж. Вѣчность. Продав худобу у вічність. Дати шматок кому хліба на вічность.
Годинарь, -ря, м. Часовщикъ.
Канастас, -су, м. Иконостасъ. І на канастасі святі, і скрізь по стінах святі. Канастас новенький, церква веселенька.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня.
Салдатва, -ви, ж. соб. = салдатня. Лаються, як салдатва.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Як добре плече, то й тупиця січе.
Чикулівка, -ки, ж. = верхоляк.