Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.
Борва, -ви, ж. = борвій. Величні й моря береги, коли їх борви не колишуть. Щог. Сл. 5.
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
До́нка, -ки, ж. Дочь донского козака. Черк. у.
Мо́мот, -та, м. 1) Заика. 2) Бормотунъ.
Подимне, -ного, с. Подать отъ дыму. Взяли подимне од дворів. Котл. Ен. IV. 58.
Розстаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Раздобыть. Як потягнувся на юшку, то розстарайся і на петрушку. Ном. № 4884. Як розстараєтесь грошей, заплатите мені. Грин. II. 291.
Рубльовик, -ка, м. Рублевая монета. Купи мені, моя мати, за три копи голку.... а за того рубльовика мальовані пяльця. Чуб. V. 17.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).