Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабодур, -ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. Cм. бабій 1.
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Дря́пання, -ня, с. Царапаніе.
Дублени́стий, -а, -е. Красножелтоватый, цвѣта дубленой кожи. Квіток дубленістий. Вх. Уг. 237.
Закла́цати, -цаю, -єш, гл. Застучать зубами.
Калічити, -чу, -чиш, гл. 1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе. Левиц. Пов. 159. 2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить. О. 1861. IV. 34.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Повитріщати, -щаємо, -єте, гл. Вытаращить (о многихъ). Повитріщали очі. Драг. 244. От ждуть вона, стоять, усі баньки повитріщали. Гліб.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Вас. 161. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Харьк. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли. Волч. у.