Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Морськи́й II, -а́, -е́ Хлесткій (о вѣтвяхъ дерева). Морське дерево.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Ольмик, -ка, м. Раст. Dianthus deltoides. Лв. 98. Cм. линок.
Паздерити, -рю, -риш, гл. 1) Очищать отъ кострики. Вх. Зн. 46. Фр. Пр. 178. 2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки. Вх. Лем. 446.
Позвикати, -ка́ємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Чи вже позвикали ваші дівчата в городі жити? Кіевск. у.
Пообгоряти, -ря́ємо, -єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.