Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відмага, -ги, ж. Отказъ, отговорка. Це відмага тільки. Н. Вол. у.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. ІІІ. 479.
Зав́іт, -та и -ту, м. Завѣтъ. Єв. Мр. XIV. 24. Ковчег завіта. Чуб. III. 340. А що, доню, пам'ятаєги мій завіт тобі? МВ.
Необережний, -а, -е. Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Тертиця, -ці, ж. Доска. Уман. у. Вас. 205. Ум. терти́чка, терти́ченька, терти́чечка.
Урунитися Cм. урунюватися.