Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́льчий, -а, -е. Раздѣльный. Дільчий акт, реєстр.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Значіння, -ня, с. Значеніе. К. Кр. 20.  
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Пригледіти Cм. приглядати.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Різно нар. 1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває. Ном. № 9894. 2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно. Н. п. 3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. Н. п. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа. Чуб. V. 112.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.