Боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Глумування, -ня, с. Издѣвательство, насмѣшки.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Ворона літає, а дурень голову задирає. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге.
Повиносити, -шу, -сиш, гл. Вынести (во множествѣ). Сало повиносив, собак понагодовував.
Приплідок, -дку, м. = приплід. Приплідок од скотинки. У Г. Барвінок слово прилагается и къ людямъ. Добре, що в тебе приплідку ( = дітей) нема, дак ти таке й верзеш.
Присідка, -ки, ж. = поверхниця 2.
Спокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ой чи тужить моя мила по мені?
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті.
