Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши.
Палетиця, -ці, ж. Палица, палка. А я собі на думці: ой коли б він палетицею не вдарив. Не витече в його розуму таку палетицю зробити.
Покриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. покритися, -криюся, -єшся, гл. 1) Покрываться, покрыться. Не китайкою покрились козацькії очі. 2) Скрыться изъ вида. Дивиться — вже зять покривсь. Вдарили по конях і покрились за гаєм. Покрилися бусурмени густими тернами.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Рождення, -ня, с.
1) Рожденіе. Ой був же я на рожденні в Діви Марії, породила Діва сина в яслах на сіні.
2) Потомство. Жаль свого рождення. Наслідує тобі твій син, твоє рождення.
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Руйнують твій народ поганці. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували.
Труп I, -пу, м. Трупъ. О мур старою головою ударилась і трупом пала. Не вискочив Нечаїв кінь із ляцького трупу. трупом стати. Умереть, околѣть. Щоб трупом став до вечора, коли неправду кажу.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.
