Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бодритися, -рюся, -ришся, гл. = бодрити. Котл. Кв.
Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Визивання, -ня, с. 1) Вызываніе. 2) Брань, ругня. Вх. Лем. 397.
Вилапати, -паю, -єш, гл. Выискать, найти. Ми у лісі вилапали добрих дубків, та дорогі вражі. Волч. у.
Зломча, -чати, с. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 420.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки. ХС. III. 65.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = корчувати. Вх. Лем. 427.
Пискавець, -вця, м. Раст. Hypochaeris uniflora. Шух. І. 20.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.» Рудч. Ск. II. 1.  
Спрагота, -ти, ж. = спека. Вх. Лем. 469.