Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Гейс! меж. Крикъ на воловъ: впередъ! Вх. Лем. 403. Cм. гейсь.
Гри́ва, -ви, ж. 1) Грива. Стоїть кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 104. 2) Переносно: большіе волосы. Ухопив за чесну гриву. Ном. № 3992. 3) Кучка травы; не захваченная при косьбѣ косою. Ном. № 10185. 4) = Гривка 2. Им. 179. Ум. Гри́вка, гри́вонька, гри́вочка. Грин. ІІІ. 677, 518.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Злукавити, -влю, -виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
Иржавий, -а, -е. = ржавий.
Лихосло́в, -ва, м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.