До́плив, -ву, м. Притокъ.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя.
Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Засві́дче́ння, -ня, с. Засвидѣтельствованіе, свидѣтельство, удостовѣреніе. Смутна пісня є историчне засвідчення важкого минувшого життя. Піди, хай піп дасть засвідчення.
Ли́новка, -ки, ж. Ум. отъ ли́нва.
Надірва́ти, -ся. Cм. надривати, -ся.
Наляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. налягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Налегать, налечь. 2) Давить, придавить; угнетать, тѣснить, притѣснить. Стали ляхи дуже вже налягати на козаків. 3) Ложиться, лечь поверхъ чего-либо. Ой туман яром та налягає. 4) Охватывать, охватить; одолѣвать, одолѣть (о снѣ, печали). Сон наліг. Сидить дівчина край віконечка і сон її налягає. Стала к їх серцям велика туга налягати. Уже на нашу молоду журба налягла. 5) Напирать; надвигаться, надвинуться. Щось дуже злая хуртовина, на нас налягає. Наліг (вітер) на козака, одежу з його цупить. 6) Только сов. в.? Догонять (охотничій терминъ о собакѣ). Як дуже Дойда налягає, — ... лис хвостом виляє. 7) налягати на но́гу. Прихрамывать. У Мирнаго налягати на но́ги значитъ — поспѣшно идти: Христя... налягає на ноги: ж йде, а підтюпцем трюха. Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги. 8) Настаивать, настоять. Пани налягають на свому, а мужики на свому. 9) Приставать, пристать. Що ти, причепо, налягаєш на мене?
Уґвинчувати, -чую, -єш, сов. в. уґвинти́ти, -нчу, -нтиш, гл. Ввинчивать, ввинтить.
Умерти Cм. умірати.
Хекнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув.
