Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. К. Досв. 148. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Мет. 42. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450. Заслужував гетьманства він кріваво. К. ЦН. 304. Матір не купити, не заслужити. Ном. № 9359.
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Обрус, -са, м. Скатерть. Левиц. І. 492. МУЕ. ІІІ. 39. Грин. III. 512. Льоннії обруси на столі. О. 1862. IV. 21. Нехай застилає тісовії столи, нехай застилає кружчатії обруси. Рк. Макс.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Пакнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. І. 79.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Пообстелювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и обстелити, но во множествѣ.
Пообтрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обтруситися, но во множествѣ.
Часок, -ску, м. Ум. отъ час.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.