Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмило, -ла, об. 1) = бурмак. Вх. Зн. 4. 2) Прозваніе медвѣдя.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.
Курінь, -ня́ ч. 1) Шалашъ, курень. Кругом мовчки подивилась; бачить — ліс чорніє; а під лісом край дороги либонь курінь мріє. Шевч. 2) Иногда такъ называется вообще жилище или мѣсто жилища. Спершу жив він ув одній хаті на старому курені, а оце ходів зо два назад, виселився за царину. О. 1862. VI. 60. Въ Подольск. губ. говорятъ, приглашая войти въ хату: Хати наші на цвинтарі, а вас прошу до куріня. О. 1861. XI. Свид. 52. 3) Казарма у запорожскихъ казаковъ. Тебе козаки не злюбили і в курінь не пустили. ЗОЮР. І. 216. У Стороженка употреблено въ значеніи казармы вообще: Біля мурованого костьоли стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 66, 67. 4) Составная часть запорожскаго войска. 5) Часть села или города (имѣетъ обыкновенно и особое названіе). Черниг. г.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Підструмент, -ту, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ параллельныхъ брусковъ, лежащихъ на особой подставкѣ, на нихъ покоится ва́льниця, на которой вращается шипъ вала. підструме́нтів двѣ пары: снаружи и внутри мельницы. Черниг. у.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Снувалка, -ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снувавка; по устройству она похожа на самотоку (Cм.). Части: веретено (стержень), два перехрестя, четыре стовпці (= качкам самотоки), листви чиноватні (двѣ). МУЕ. III. 15.  
Спар, -ру, м. 1) = спека. Вх. Лем. 468. 2) = садно. Вх. Зн. 65.
Стулень, -льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.