Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгильний

Підгильний, -ного, м. Мальчикъ, который при игрѣ въ мячъ подбрасываетъ послѣдній для удобнаго удара по немъ палкой. КС. 1887. VI. 459.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 162.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГИЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГИЛЬНИЙ"
Висинити Cм. висинювати.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. Угор. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. К. Хмельн. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Шух. І. 225. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець. Ном. № 7856.
Зліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вліпитися, -плюся, -пишся, гл. Слѣпляться, слѣпиться, склеиться липкимъ.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Кужбитися, -блюся, -бишся, гл. Гнуться, горбиться. Желех.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Посікти, -січу, -чеш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч — самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
Почуріти, -рю́, -ри́ш, гл. Потечь струей. А кров почуріла по білому кабатові. Федьк.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.
Сороматися, -маюся, -єшся, гл. = соромитися. Чуб. V. 575. Той бідний батько голодний, а попросити соромається. Грин. II. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГИЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.