Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Дзвіно́к, -нка́, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок — по всіх покоях дзінь-дзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки́. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіно́чок.
Зачебе́рхнути, -ну, -неш, гл. Зачерпнуть, загресть очень много.
Зопсуватися, -сую́ся, -єшся, гл. = зіпсуватися.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Насила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. наслати, -шлю, -шле́ш, гл. Насылать, наслать. Наслано до нас чужих людей! Се Господь мені лихо наслав! МВ. (О. 1862. III. 47). се неначе наслано. Какъ будто-бы кто-то умышленно причинилъ (это несчастіе). Ном. № 2133. насланий. Причиненный чужой злой волей (о болѣзни, какомъ-либо несчастіи). Мил. 34.
Позаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позапланувались вікна. Харьк.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.