Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Дая́ти, даю́, дає́ш, гл. = Давати.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. 2) Дорослый. Доросле жито.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Обірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обрати, оберу́, -ре́ш, гл. Избирать, избрать. Ми оберем собі ватажком Марка.
Пороззявляти, -ляємо, -єте, гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються.
Протруситися, -шуся, -сишся, гл. Протрястись.
