Батеньків, -кова, -ве Принадлежащій отцу, батюшкѣ. Первий же двір — свекорків, другий же двір — батеньків:
Еге́ нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.» — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — «Еге! ти наїсися, а я ні». «Ходім, Рябко!» — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Еге, ся на обидві кована.
Невинничати, -чаю, -єш, гл. Наивничать. Встрѣчено у Котляревскаго. Невинничає мов Сусана, не займана ніколи панна, що в хуторі зжила ввесь вік.
Нескребений, -а, -е. Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Подають їм рибу нескребену.
Обмазувати, -зую, -єш, сов. в. обмазати, -мажу, -жеш, гл.
1) Обмазывать, обмазать. Замісила глину, полізла в піч, обчистила, обмазала.
2) Пачкать, выпачкать.
Пересістися, ся́дуся, -дешся, гл. О морозѣ: ослабѣть, уменьшиться. Ну, та й мороз же позавчора був, аж у ніс кололо. А вчора, так ополудні, пересівся, і тепер бач як тепло. Пересядься, морозе!
Полувниця, -ці, ж. = полуниця.
Пратва, -ви, ж. То-же, что и прало, мѣсто, на рѣкѣ, гдѣ моютъ бѣлье. зимою пратву рубають, т. е. вырубываютъ прорубь. Ваші ніколи не йдуть пратву розрубувати, ви так і понадились на готовеньке ходити.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. 2) У Гребенки: басня.
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый.