Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Движки́й, -а́, -е́. Удобоподвижный.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь.
Напі́льний, -а, -е. Въ украинской хатѣ напільна стіна та, къ которой прилегаетъ печь и піл (нары), т. е. стѣна, находящаяся налѣво отъ входа. напільне вікно. Окно, помѣщающееся въ помянутой стѣнѣ. Чи ти чула, матусенько, як я в тебе була, під напільним віконечком як голубка гула.
Попливти, -ву, -веш, гл. Поплыть. Попливемо на той бік озера.
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Скобзун, -на, м. Конекъ (для катанья на льду).
Цвістися, -туся, -тешся, гл. = цвісти 1. Калина цвілася.