Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визвіритися, -рюся, -ришся, гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
Воріння, -ня, с. Жерди для огорожи. Шух. І. 76. Cм. вір'я.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Торонко, торонці, нар. Много, густо, часто, урожайно. Вх. Зн. 70.
Трембітка, трембіточка, -ки, ж. Ум. отъ трембіта.
Цидрина, -ни, ж. = цедри́на. Гей зроби мені з цидрини трумну. Мет.