Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Дармої́дка, -ки, ж. Дармоѣдка, тунеядка.
До-чми́ги нар. = до-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. ІІІ. 17.
Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився. Харьк.
Кликотіти, -кочу, -чеш, гл. = клекотіти.  
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Роспікати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспекти́, -печу, -чеш, гл. 1) Распекать, распечь, раскаливать, раскалить. Левиц. Пов. 157. Чуб. 2) Раздражать, раздражать. У нас... дуже роспікають людей.... Там, чуєш, прикащик побив чоловіка. О. 1862. ІІ. 74.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.
Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ. Гол. III. 393. Мам фраїра пана. Гол. IV 511.