Волосяний, -а, -е. Волосяной. Там водами тими орудує баба-яга, костяна нога, волосяний язик. Основа соснова, волосяне піткання. (Заг. сито).
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т.
Набу́рити, -рю, -риш, гл. Налить много. Вона туди дьогтю набурила.
Паркання, -ня, с. = паркан.
Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Проголодувати, -ду́ю, -єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла.
Тутарь, -ря, м. Здѣшній, мѣстный житель. Ой тутару, ой тутареньку, сему дому господареньку.
Шиндрити, -рю, -риш, гл. = циндрити.
