Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидьок

Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКИДЬОК"
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Нероззнака, -ки, об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити. Верхнеднѣпр. у.
Окація, -ції, ж. Акація. Понасажувано... окацій. О. 1862. IV. 70.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка. Вх. Зн. 75.
Хряскати, -каю, -єш, гл. Трещать, трещать разламываясь; рѣзко ударять (о громѣ).
Чумачиха, -хи, ж. Жена чумака. Молодая чумачиха за чумаком б'ється. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКИДЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.