Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Глядати, -даю, -єш, гл. Искать, высматривать. Буду я собі мужа глядати. Гол. III. 397. Глядай, матко, довгий столець, бо вже мені вічний конець. Гол.
Же́стер, -ру, м. = жостір.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Поперечищати, -ща́ю, -єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Порікувати, -кую, -єш, гл. Роптать, МВ. ІІ. 84.
Стовбур, -ра, м. 1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Кобел. у. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида. Лебед. у. 2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ. 3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.
Сухоперка, -ки, ж. Рубаха, вымытая наскоро (безъ намачиванія и бученья).