Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку.
Курній, -ней, м. Веревка.
Манту́лки, -ків, м. мн. Лакомства, сласти, также баранки, булки, привозимые съ ярмарки и пр. Було оце на ярмарку та купила дітям мантулків. Иногда употребляется въ значеніи: разнообразный, неоднородный товаръ, преимущественно мелкій. Показує на суздальців, що зайняли (на ярмарку) ряд з образами, ложками, поясами і иншими мантулками. Крамарь з усякими мантулками, склада усе, що лучиться купити по вигоді: вощину, старі чоботи, віск, муку, пір'я, щетину, полотна.
Мозо́ляти, -лю, -лиш, гл. Мозолить, утруждать, обременять.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл. — у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти.
Хлань, -ні, ж.
1) = безодня.
2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Виїв би хлань....
Цятка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. Крапинка, пятнышко, точка. Коли б подивитись на землю з неба, то й вона б здавалась нам, як і инші світила небесні, кругленькою цяткою. 2) Капля, капелька. 3) Кусочекъ перламутра, употребляемый для инкрустированья пороховницы изъ оленьяго рога. 4) мн. Родъ орнамента, употребляемаго при раскраскѣ косяковъ и ранъ дверей и оконъ. Ум. ця́точка.
