Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балух, -ха, м. = балуша. Вх. Лем. 389.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Ном. № 3340. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. Ном. № 868. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. Стор. І. 192. І старому собаці дриґають жили. Ном. № 8695. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою. Котл. Ен.
Звірно́ нар. Много хищныхъ звѣрей, преимущ. волковъ. Звірно у лісі цьому. Лебед. у. Колись було звірно, а тепер людно. Пирятин. у.
Зджо́лґати, -ґаю, -єш, гл. Щелкать, давать щелчки. Мнж. 181.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Камен. у. Cм. лупесиння.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.  
Поколодне, -ного, с. Откупная плата за привязываніе колодки (на масляницѣ).
Посклити, -клю, -лиш, гл. Вставить стекла (во множествѣ).
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.