Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea. Вх. Лем. 389.
Забря́зкати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забряцать, забрякать. Пан грішми забрязкав. Г. Арт. (О. 1861. III. 103). Хай парка забрязка, хай весело буде. Греб. 392. Стукни в браму копитами, та й забрязкай поводами. АД. І. 271.
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Мизе́льний, -а, -е. = мизинний. Ломить ручки і мизельні пальці. Лукаш. 123.
Навздогі́нці нар. = навздогін. Навздогінці не націлуваться. Ном. № 5265.
Невід, -вода, м. Неводъ. Наперед невода рибою не хвались. Ном. № 2603.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила. Вх. Зн. 15.