Злучати, -ча́ю, -єш, сов. в. злучити, -чу, -чиш, гл. Соединять, соединить. Лежить мертвий, що-м його любила, не злучили нас, то злучить могила. Що Бог злучив, чоловік нехай не розлучає.
Луза́н, -на, м. Орѣхъ, который самъ вылущивается. Ум. лузане́ць.
Море́левий, -а, -е. Абрикосовый.
Пообхаркувати, -кую, -єш, гл. Обхаркать (во множествѣ).
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе.
Соловей, -в'я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. Ум. соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку.
Тюряка, -ки, ж. Ув. отъ тюрма.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
Урадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Щоб тобі ні втішиться, ні врадуваться. Думаєте, що я врадувався мукою своєю крівавою?